Тема: Вклад Н. Д. Кондратьева в теорию экономической динамики. Учебная работа № 395722

Учебная работа № 395722. Тема: Вклад Н. Д. Кондратьева в теорию экономической динамики

Выдержка из подобной работы

…….

Вклад Х.Д. Алчевської у розробку методики читання

…..ливо цікавою для
нас є світла постать харківської вчительки, яка все життя віддала справі
народної освіти в повному розумінні цього слова, Христини Данилівни Алчевської.
Х.Д. Алчевська була відома своєю просвітницькою і педагогічною діяльністю
не лише в Україні, а й далеко за її межами. Христина Алчевська містила у собі
рідкісний дар теоретика, експериментатора, педагога. Вважаючи народну освіту
одним із головних факторів розвитку суспільства, Алчевська намагалася
використати її на благо культурного і духовного відродження рідного краю.

Відмінними принципами її вчення про
виховання і освіту молоді, дорослих є народність, демократизм, гуманізм.
Педагогічні ідеї народної вчительки знайшли відображення в творах: «Передумане
і пережите» (1912), «Півроку із життя недільної школи», «Історія відкриття школи
в селі «Олексіївка», а також у визначних працях «Що читати народові?» та «Книзі
для дорослих». У них були викладені прогресивні думки про організацію народних
недільних шкіл, про завдання, форми, методи та методику виховання і освіту
дорослих, про роль особистості вчителя.

Х.Д. Алчевська – організатор і
незмінний керівник славнозвісної Харківської жіночої недільної школи. Понад
півстоліття школа Алчевської «була лабораторією, де розроблялися методи занять
з дорослими», куди приїздили знайомитись з організацією роботи і веденням справ
представники недільних шкіл з усієї України. Х.Д. Алчевська об′єднала
навколо себе прогресивні кола вчених, письменників тощо. Вона була впевнена, що
тільки освіта допоможе народу прозріти, виховати в собі прекрасні людські
якості.

Великого значення надавала Алчевська
вивченню української мови. Саме любов до рідного слова спонукала її, палку
ентузіастку, сповнену жадоби до суспільної діяльності, пристрасно люблячи свою
рідну Україну, прийти в школу з ідеєю вчити своїх земляків на їхній рідній
мові. Сама Алчевська бездоганно володіла українською мовою і виразною дикцією.
В часи заборони української мови, в дні, коли навіть український одяг вважався
нелегальним і його забороняли носити на вулиці, вона вчила харківську молодь
саме цією, рідною мовою. Вона з великою повагою ставилася до визначних синів
українського народу – Шевченка і Франка, до видатного вченого Потебні, до
талановитого поета Мови та ін. І не випадково, що саме з ініціативи Х.Д.
Алчевської на кошти її сім’ї перший у світі пам’ятник Т.Г. Шевченку було
поставлено в садибі Алчевських.

Педагогічна діяльність Алчевської досі
не вивчена, її творча спадщина залишається не дослідженою і маловідомою. Але в
умовах відродження духовності українського народу, який завжди дорожив
вихованням підростаючих поколінь, ця спадщина має особливу неоціненну вартість…

Метою нашої роботи є дослідити вклад Х.Д. Алчевської у розробку
методики читання, освіти дорослих, зокрема жіночої.

Об’єктом дослідження є педагогічна спадщина Х.Д. Алчевської.

Предметом дослідження є робота Христини Алчевської на ниві народної
освіти у Харківській недільній школі.

Джерельною базою роботи було
опрацювання 10-ти публікацій.

Курсова робота складається з вступу, 3-х
розділів, висновку та списку використаної літератури.

Життєвий і творчий шлях

Велика народна вчителька, яка все життя
віддала справі народної освіти, народилася 4 (6) квітня 1841 р. в Борзі –
повітовому містечку Чернігівської губернії в сім’ї поміщиків.

Батько – Д.Л. Журавльов, викладач
міського училища, мати – дочка героя Вітчизняної війни 1812 р. генерала
Вуїча. Д.Л. Журавльов був людиною черствою і жорстокою, часто сварився з
дружиною, діти теж рідко відчували його ласку. В родині Журавльових було «гнітюче
важко». Чималий посаг матері швидко сплив, і сім’я жила бідно – на одну
вчительську платню батька.

Згадуючи про своє дитинство, Христина
Алчевська писала: «Я обожнювала мою матір… люблячу, рвійну, зі світлим розумом
і даром «привертати серця людей». Батька я не любила – це був бездушний…