Тема: Рыночная экономика и государственная система социальной защиты. Учебная работа № 395495

Заказать контрольную
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Загрузка...

Тип работы: Контрольная
Предмет: Экономическая теория
Страниц: 18

ОГЛАВЛЕНИЕ

стр.
Введение 3

1. Сущность, необходимость и механизм функционирования рыночной экономики 4
1.1.Понятие рыночной экономики 4
1.2.Механизм функционирования и элементы рыночной экономики 5
2.Государственная система социальной защиты 11

Заключение 16
Список использованной литературы 18Стоимость данной учебной работы: 300 руб.

 

    Форма заказа работы
    ================================

    Укажите Ваш e-mail (обязательно)! ПРОВЕРЯЙТЕ пожалуйста правильность написания своего адреса!

    Укажите № работы и вариант

    Соглашение * (обязательно) Федеральный закон ФЗ-152 от 07.02.2017 N 13-ФЗ
    Я ознакомился с Пользовательским соглашением и даю согласие на обработку своих персональных данных.

    Учебная работа № 395495. Тема: Рыночная экономика и государственная система социальной защиты

    Выдержка из подобной работы

    …….

    Рыночная экономика и менеджмент

    …..анням будемо називати відновлення
    вихідного повідомлення при відомому ключі шифрування. Дешифруванням будемо називати процес
    відновлення вихідного повідомлення при невідомому ключі шифрування. Таким
    чином, ті, кому призначено шифроване повідомлення його розшифровують, а
    ті, хто перехоплює його, намагаються дешифрувати.

    Клод Шеннон у
    своїй роботі „Теорія связи в секретных системах” узагальнив накопичений до нього
    досвід розробки шифрів. Вияснилося, що навіть у дуже складних шифрувальних
    системах можна виділити в якості складових частин шифри заміни, шифри
    перестановки та їх комбінації. Деякі відомості про ці прості шифри можна знайти
    у художній літературі, зокрема „Золотий жук” Едгара По і „Пляшущие человечки”
    Артура Конан Дойла.

    Розглянемо два
    приклади простих шифрів.

    Шифр „Сцитала”. Цей шифр відомо з часів війни Спарти проти Афін у V ст. до н.е. Для
    його реалізації використовувалась т.зв. „сцитала” – циліндричний жезл певного
    діаметру. На сциталу намотували вузьку папірусну стрічку і на ній писали
    повідомлення вздовж осі сцитали. Коли стрічку знімали, на ній залишалися
    незрозумілі літери. Для розшифровки повідомлення адресат намотував стрічку на
    такий самий жезл і читав повідомлення. В цьому шифрі перетворення оригінального
    тексту у шифрований зводиться до перестановки літер оригінального тексту. Тому
    клас таких шифрів отримав назву шифру перестановки.

    Шифр Цезаря. Цей шифр реалізує таке перетворення відкритого тексту: кожна літера
    замінюється третьою після неї літерою алфавіту, який вважається написаним по
    колу, тобто після „я” йде „а”. Відмітимо, що Цезарь замінював її третьою
    літерою, але можна міняти і будь-якою іншою. Головне, щоби адресат цього
    повідомлення знав величину і напрямок цього зсуву. Клас шифрів, до якого
    відноситься шифр Цезаря, називається шифрами заміни. З цього, напевне
    зрозуміло, що створення хорошого шифру є задачею непростою. Тому бажано
    збільшити час життя шифру, але тут зростає імовірність того, що криптоаналітики
    противника зможуть розкрити шифр і читати зашифровані повідомлення. Якщо у
    шифрі є змінний „ключ”, то його заміна призводить до того, що розроблені
    противником методи вже не дадуть ефекту. Під ключем будемо розуміти змінний елемент шифру, який
    застосовується для шифрування конкретного повідомлення. Наприклад, у шифрі сцитала ключем є діаметр жезлу, а у шифрі Цезаря –
    величина і напрямок зсуву літер шифротексту відносно літер відкритого. Описані
    міркування призвели до того, що безпека повідомлень, що шифруються, в першу
    чергу стала забезпечуватися ключем. Сам шифр, шифромашина або принцип
    шифрування прийнято вважати відомими суперникові і доступними для попереднього
    вивчення, але у шифрі з’явився невідомий елемент –ключ, від якого істотно
    залежать застосовувані перетворення інформації. Тепер користувачі, перш ніж обмінятися шифрованими повідомленнями,
    повинні обмінятися ключем, за допомогою якого можна прочитати зашифроване
    повідомлення. А для криптоаналітиків, які хочуть прочитати перехоплене
    повідомлення, основною задачею є знаходження ключа.

     

    Принципи
    частотного крипто аналізу

     

    Встановлено, що в
    будь-якій мові літери абетки зустрічаються нерівномірно. Якщо взяти достатньо
    великий текст (порядку мільйона символів) загального змісту та підрахувати
    частоту, з якою кожна літера абетки зустрічається в цьому тексті, ми побачимо,
    що найчастіше в українських текстах зустрічається літера „О” (0.082), а в
    російських та англійських – „Е” (0.071 та 0.12 відповідно). Звичайно, в
    залежності від тематики текстів, частотні характеристики його змінюються, але
    тенденція залишається незмінною. На
    цьому факті ґрунтується метод частотного криптоаналізу. Якщо метод шифрування
    „перехопленої шифровки” не приховує частотних особливостей мови (а саме таким і
    є шифр Цезаря), то криптоаналітики виконують наступні дії:

    1.  
    Підраховують відносні частоти, з якими кожна літера
    абетки зустрічається в „перехопленому” повідомленні. Ро…