Тема: Кругооборот и эффективность использования оборотного капитала предприятия. Учебная работа № 393588

Контрольные рефераты
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Загрузка...

Тип работы: Курсовая практика
Предмет: Экономика предприятия
Страниц: 36
Год написания: 2015
СОДЕРЖАНИЕ
ВВЕДЕНИЕ 3
1. Понятие, классификация и элементы оборотного капитала предприятия 5
1.1. Сущность понятия оборотного капитала предприятия 5
1.2. Структура оборотного капитала предприятия 8
1.3. Понятие и схема кругооборота оборотного капитала предприятия 14
2. Эффективность использования оборотного капитала на примере ОАО «ЧТПЗ 18
2.1. Краткая характеристика предприятия 18
2.2. Анализ использования оборотного капитала на примере ОАО «ЧТПЗ» 20
2.3. Мероприятия по повышению эффективности использования оборотного капитала предприятия 25
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 32
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 33
ПРИЛОЖЕНИЕ 36Стоимость данной учебной работы: 675 руб.

 

    Форма заказа работы
    ================================

    Укажите Ваш e-mail (обязательно)! ПРОВЕРЯЙТЕ пожалуйста правильность написания своего адреса!

    Укажите № работы и вариант

    Соглашение * (обязательно) Федеральный закон ФЗ-152 от 07.02.2017 N 13-ФЗ
    Я ознакомился с Пользовательским соглашением и даю согласие на обработку своих персональных данных.

    Учебная работа № 393588. Тема: Кругооборот и эффективность использования оборотного капитала предприятия

    Выдержка из подобной работы

    …….

    Кругооборот и оборот капитала. Проблемы инвестиций и инвестиционный спрос в современной России

    …..исок
    використаної літератури

    Додатки

    Вступ

    Неможливо точно
    відповісти на питання, хто саме винайшов комп’ютер. Річ у тому, що комп’ютер не
    є винаходом однієї людини. Він увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох
    вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у
    швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку
    обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в
    наш час. [9]

    Розвитку
    сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань
    для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки,
    що визначило логічну схему комп’ютера, з іншого боку, розвиток науки та техніки
    у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних
    комп’ютерів.

    Первісні люди не
    знали чисел і використовували для запам’ятовування певної кількості предметів
    наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку
    пішов значно швидше, коли людина здогадалась звернутися до самого природного
    рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок
    п’ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова
    (пальці рук і ніг). Деякі народи для запам’ятовування кількості предметів
    використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім
    дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася
    боржнику, друга – господареві. Такі дощечки називалися “бірки”. В
    Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки
    робилися на палиці, яка називалась носом (звідси назва “зарубити на носу”).
    Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися “кіпу”.
    Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, “кіпу”
    фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також
    стародавні індійці та китайці.

    Найпоширенішим
    пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця
    була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря
    (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).

    Абак
    (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в
    Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії
    позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували
    відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для
    зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося “кальку
    лі” (“калкулюс” – галька). У Китаї камінчики замінили на
    намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев’яній рамі. Кожний
    прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин,
    по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це
    пристосування називалося “суан-пан”. Їм користувалися в Китаї вже в
    VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву “соробан”.

    У Західній
    Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з
    індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. – Римський папа
    Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів
    одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському
    абаці на один пру…